«Ніщо не виникає Нізвідки і не зникає в Нікуди»

     Відходи — це не просто «сміття». Це суміш матеріалів, які колись були ресурсами: упаковка від продуктів, одяг, зламані речі, залишки їжі, будівельне сміття. Проте й після свого використання ці речі все ще можуть бути цінними ресурсами, замість того, щоб вступати в безкінечні реакції між собою на сміттєзвалищі, забруднюючи довкілля.

   Щоб ефективно керувати наявними ресурсами зі складу відходів, не захаращувати землі сміттєзвалищами і полігонами, громадам потрібні точні дані про те, що саме міститься в їх сміттєвих баках і в яких пропорціях.

     Саме для цього проводиться визначення морфологічного складу побутових відходів.

        Що таке “морфологія відходів”?

       За визначенням екс-Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, морфологічний аналіз побутових відходів — це науково обґрунтований метод, який дозволяє визначити відсотковий вміст різних компонентів у загальній масі побутових відходів.

      Простіше кажучи — це статистичні дані про склад сміття, які показують, скільки там органіки, пластику, скла, металу, паперу та інших фракцій.

     Дані морфології — це фундамент, на якому будується сучасна система управління відходами.

      Чому це важливо саме для Запоріжжя?

     У Запоріжжі ніколи офіційно не визначали морфологічний склад побутових відходів. Місто планує розробити власний план управління відходами, але через брак коштів зараз змушене орієнтуватися на усереднені дані по країні.

     Це серйозна проблема, адже склад побутових відходів у кожному регіоні унікальний і залежить від багатьох факторів:

    - рівня споживання та купівельної спроможності населення;

    - структури бізнесу та промисловості;

    - кількості туристів чи внутрішньо переміщених осіб (ВПО);

    - культурних звичок і традицій споживання;

    - сезонних коливань (наприклад, улітку зростає кількість органіки, а взимку — упаковки).

     Для прифронтового Запоріжжя це ще більш актуально. З 2022 року кількість відходів зросла не лише через побутові потреби жителів, а й через відходи від руйнувань. До того ж, у місті зараз проживає понад 275 тисяч ВПО, і їхні споживчі звички можуть суттєво відрізнятися від місцевих.

      Якщо ми не будемо мати реальної картини складу сміття, то:

    - складно буде правильно визначити пріоритети у переробці та підготовці до повторного використання відходів;

    - неможливо ефективно планувати місця та обсяги прийому вторсировини;

    - тарифи на вивіз та утилізацію відходів можуть бути економічно необґрунтованими;

    - прийняті рішення ризикують стати неефективними та марнотратними.

        Як саме визначається склад побутових відходів?

     Визначення морфологічного складу відходів — це не просто «порахувати пакети». Це чітка процедура, що регламентується Методичними рекомендаціями з визначення морфологічного складу побутових відходів (2024 рік, Міндовкілля).

        Як відбувається процес:

        1. Відбір зразків

        - Визначається місце і час забору відходів (з різних районів міста, з урахуванням різних типів житлової забудови).

        - Зразки відбираються у різні сезони (осінь, зима, весна, літо), адже склад змінюється протягом року.

        - Важливо, щоб відбір проводився у «звичайний день», а не після свят чи великих подій, щоб уникнути перекручення даних.

     2. Транспортування

        - Відходи доставляють на спеціально облаштований майданчик, де є місце для сортування, ваги, контейнери для різних фракцій і захисне обладнання.

     3. Сортування

        - Команда сортувальників у захисних костюмах розділяє відходи на фракції: органічні, папір, картон, пластик (різних видів), скло, метал, текстиль, небезпечні відходи, змішані рештки тощо.

        - Для пластику додатково визначають підвиди (наприклад, РЕТ, HDPE, LDPE, PP), адже вони мають різну вартість та можливості переробки.

     4. Зважування та підрахунок відсотків

        - Кожну фракцію зважують, дані фіксують у протоколі.

        - Розраховується відсоткове співвідношення кожної категорії.

     5. Аналіз і звіт

- Результати аналізують, порівнюють між сезонами, роблять висновки щодо тенденцій.

       - На основі цього формується морфологічний паспорт громади.

         Що показує морфологія і як ці дані використовуються?

      Результати визначення морфологічного складу побутових відходів — це основа для реальних змін у сфері управління відходами.

        Наприклад:

     - Якщо виявиться, що органічних відходів у баках понад 40%, місту варто активно розвивати компостування (в приватних секторах, парках чи навіть централізоване компостування по всьому місту) і зменшити навантаження на полігон.

    - Якщо маємо велику кількість ПЕТ-пляшок, то варто розширити мережу пунктів прийому або встановити контейнери для збору ПЕТ. Ці дані також стануть вагомим аргументом у адвокації впровадження розширеної відповідальності виробника* та депозитно-поворотної системи**. 

     - Якщо значний відсоток займають небезпечні відходи (батарейки, лампи, медикаменти), потрібні окремі програми зі збору та інформування населення. Зараз у Запоріжжі відсутня можливість для фізичних осіб безпечно позбутись небезпечних відходів. Ці дані допоможуть дізнатись масштаби проблеми, тобто скільки тонн небезпечних відходів щороку відправляється на полігон, замість правильної утилізації.

*Розширена відповідальність виробника (РВВ) – це принцип, за яким виробники несуть відповідальність за весь життєвий цикл своєї продукції, включно зі збором, сортуванням, підготовкою до повторного використання та утилізацією відходів, що утворюються після її використання.

     **Депозитно-поворотна система (ДПС) — це механізм, за яким споживачі при покупці товару сплачують невелику заставу за упаковку (наприклад, пляшку чи банку), а після її використання повертають у спеціальні пункти прийому та отримують свої кошти назад. Ця система мотивує споживачів повертати тару для повторного використання або переробки, що є частиною кругової економіки, а також відповідальністю виробників за утилізацію упаковки. 

     Для Запоріжжя це означає:

    - створення плану управління відходами, що враховує реальну ситуацію, а не «середні цифри»;

  - оптимізацію роботи перевізників та планування налагодження системи сортування (хоча б для найрозповсюдженіших фракцій);

    - зниження обсягу сміття, яке йде на захоронення;

    - економію коштів громади завдяки ефективному використанню ресурсів.

     Чому визначення морфологічного складу— це інвестиція у майбутнє?

  Багато міст України вже мають сумний досвід впровадження непрацюючих схем сортування, закупівлі контейнерів «не під той склад відходів» або запуску дорогих ліній переробки, які простоюють. Причина завжди одна — рішення приймалися без точних даних.

       Визначення морфологічного складу дозволяє:

    - Приймати обґрунтовані рішення — замість здогадок, що «в нас багато пластику» чи «люди не викидають органіку».

    - Пизначити пріоритети — які фракції варто вилучати в першу чергу, щоб досягти найбільшого ефекту.

    - Планувати інфраструктуру — кількість та розташування контейнерів, сортувальних ліній, компостерів.

    - Розробити освітні кампанії — націлені на ті відходи, які реально є у місті.

   - Залучати інвесторів та донорів — адже наявність чіткої статистики підвищує довіру і дозволяє обґрунтувати потреби громади.

      Як ГО Zero Waste ZP може допомогти місту?

    У серпні 2025 року наша організація розпочала реалізацію проєкту “Визначення морфологічного складу побутових відходів у Запорізькій міській територіальній громаді станом на 2025-2026 рік”, підтриманого Міжнародним фондом «Відродження» в межах Проєкту «Імпульс: розширення можливостей громадянського суспільства для стійкості та відновлення України», що реалізовується завдяки фінансуванню Норвегії (Norad) та Швеції (Sida), у партнерстві з Фондом Східна Європа. 

Завдяки нашому проєкту, Запорізька міська територіальна громада отримає дані морфологічного складу побутових відходів, не витрачаючи кошти з бюджету.

    Окрім цього, після завершення визначення морфологічного складу побутових відходів у Запоріжжі:

    1. Дані будуть передані розробникам місцевого плану управління відходами.

    2. Звіт з результатами буде опублікований у відкритому доступі, щоб зацікавлені стейкхолдери могли його переглянути.

    3. На основі результатів будуть розроблені рекомендації для міської влади, перевізників, бізнесу та громадськості.

    4. Громада отримає покрокову інструкцію, як проводити такі дослідження самостійно.

     Висновок

     Визначення морфологічного складу побутових відходів — це не «ще одне дослідження для галочки». Це перший і ключовий крок до сучасної системи управління відходами, яка працює на користь міста, довкілля та його мешканців.

    Запоріжжя має унікальний шанс зробити цей крок вже зараз — і закласти міцний фундамент для чистого, безпечного та сталого майбутнього в якому бережно відносяться до всіх можливих ресурсів.

***Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в межах Проєкту «Імпульс: розширення можливостей громадянського суспільства для стійкості та відновлення України», що реалізовується завдяки фінансуванню Норвегії (Norad) та Швеції (Sida), у партнерстві з Фондом Східна Європа. Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Уряду Норвегії таУряду Швеції.

Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Уряду Норвегії та Уряду Швеції.