Одноразові пакети, пляшки та упаковки — речі з пластику, що створені на хвилини, проте залишають слід на століття. Але чи можливо змінити це? Це вже реальність для мільйонів людей у всьому світі, які долучаються до глобальної ініціативи Plastic Free July.

«Липень без пластику» — це не просто екочелендж, а глобальний експеримент, який охопив понад 190 країн. Його ідея проста, майже наївна: на місяць відмовитися від одноразового пластику та подивитися, що з цього вийде. Але за цією ідеєю стоїть справжня революція — у способі мислення, споживання та ставлення до ресурсів.

Цей текст — про те, чому пластик став символом сучасної екологічної кризи, як особистий вибір здатен впливати на глобальні процеси та як «Липень без пластику» допомагає кожному знайти свій зручний шлях до свідомого життя.

Як ініціатива із кількох сотень учасників виросла до мільйонів людей у понад 190 країнах?Plastic Free July — це глобальний рух, що був започаткований у 2011 році в Австралії Ребеккою Принс-Руїз із фонду Plastic Free Foundation. Офіційний сайт: plasticfreejuly.org Перша акція, яку провела Ребекка Прінс-Руїз — засновниця Plastic Free July — була дуже скромною за масштабом, але саме вона поклала початок глобальному руху. 

У 2011 році Ребекка працювала у департаменті охорони довкілля в Австралії. Вона разом із невеликою групою колег вирішила спробувати цілий місяць уникати використання одноразового пластику у повсякденному житті — просто як внутрішній експеримент для себе. 

Це була неформальна, локальна ініціатива: 

• Вони відмовились від пластикових пакетів, пляшок, соломинок, одноразового посуду.

• Завели багаторазові пляшки та шопери, намагались купувати продукти без пакування.

• Вчилися відмовлятись від речей, які здавалися “незамінними”.

Спочатку метою було просто побачити, чи взагалі це можливо — і заодно зрозуміти, які саме речі створюють найбільше труднощів.

Але цей простий виклик несподівано викликав великий інтерес серед друзів, знайомих і колег. Люди почали долучатись, обговорювати досвід, ділитись знахідками та помилками.Саме тоді Ребекка зрозуміла, що така ініціатива може працювати не лише локально.

Так з'явився Plastic Free July — з дуже простим гаслом: «Спробуй відмовитись від одноразового пластику хоча б на місяць та подивись, що з цього вийде».

Plastic Free July — не просто протест проти пластику. Це персональний виклик і можливість розвитку власних споживчих звичок, котрі допомагають зменшити пластикове забруднення і усвідомити: кожен здатний змінювати світ. Найкраще те, що участь у «Липні без пластику» допомагає знайти чудові альтернативи, які можуть назавжди стати частиною вашого життя.

Головна проблема — масштаб та наслідки споживання пластику на нафтовій основі, через що і з’явились ініціативи на зразок Plastic Free July.

Пластик виготовляють з нафти та газу— невідновлювальних ресурсів, а їх видобуток призводить до викидів парникових газів, руйнування екосистем. 

Попит на нафтохімічну продукцію стрімко зростає… 

Вже будучи важливим компонентом світової енергетичної системи, значення нафтохімічної продукції продовжує зростати. Попит на пластмаси – найвідомішу групу нафтохімічної продукції – випередив попит на всі інші сипучі матеріали (такі як сталь, алюміній чи цемент) і майже подвоївся з 2000 року.

Зростання попиту на нафтохімічну продукцію означає, що на нафтохімічну продукцію припадатиме понад третина зростання попиту на нафту до 2030 року та майже половина до 2050 року, випереджаючи вантажівки, авіацію та судноплавство. Нафтохімічна продукція також готова спожити додатково 56 мільярдів кубічних метрів природного газу до 2030 року, що еквівалентно приблизно половині загального споживання газу Канадою сьогодні.Наша задача змінити споживчі звички та не допустити цього.

Чому саме одноразовий пластик — найбільша проблема

Одноразовий пластик — пакети, пляшки, обгортки, стаканчики — став головним символом екологічної катастрофи XXI століття. Це — матеріал, створений для використання протягом хвилин, але його наслідки розтягуються на століття. Він залишає по собі токсичний слід у ґрунті, воді, повітрі, у тілі тварин і людей.

1. Масштаби виробництва — шокуючі

За даними Програми ООН з довкілля (UNEP), світова індустрія виробляє щороку понад 430 мільйонів тонн пластику, з яких понад половину — це одноразові вироби: упаковки, пакети, пляшки, кришечки, посуд та серветки.

Це означає, що близько 1 мільйона пластикових пляшок купуються щохвилини, а 5 трильйонів поліетиленових пакетів використовуються щороку.Більшість із них мають життєвий цикл усього кілька хвилин, після чого стають відходами.

2. Практично не піддається переробці

Одноразові вироби особливо важко переробляти через їхній склад, забруднення та економічну нерентабельність. Більшість із них навіть не створені для повторного використання — з самого початку вони випускаються у світ, як «сміття».

3. Мікропластик — невидима загроза

Одноразові вироби часто розкладаються не на біологічні елементи, а на мікропластик — дрібні частинки розміром менше 5 мм.Цей мікропластик проникає у всі екосистеми: його знаходять у ґрунті, в повітрі, у воді й навіть у крижаних пластах Арктики та на дні Маріанської западини.

Крім того, мікропластик вже виявлений у питній воді, морській солі та навіть у людських органах та плаценті. Потенційні ризики мікропластику:

• Механічний вплив: частинки можуть пошкоджувати тканини органів травлення.

• Токсичний вплив: мікропластик містить або адсорбує на собі небезпечні хімікати, зокрема важкі метали та ПХБ (поліхлоровані біфеніли).

• Хронічне запалення: за деякими дослідженнями, мікропластик може викликати постійне запалення на клітинному рівні.

4. Токсичність та вплив на здоров'я

Пластик — це не лише «видиме сміття» на вулиці чи на пляжі. Це складний токсичний слід, який починається на нафтових вежах, продовжується у продуктах, які ми споживаємо, і завершується в наших організмах.

Коли говоримо про відмову від пластику, це не тільки про зменшення сміття — це про захист здоров’я, контроль над хімічними ризиками та скорочення небезпечних впливів, які ми не можемо бачити неозброєним оком.

Вже на етапі видобутку та переробки викопного палива в повітря викидаються шкідливі речовини - від канцерогенів до дрібнодисперсного пилу:

Навіть на етапі використання пластик продовжує впливати на здоров’я. Багато пластикових виробів містять бісфенол А (BPA), фталати та інші речовини, які є негативно впливають на роботу гормональної. Імунної систем та пов’язані з безпліддям, проблемами щитоподібної залози, ожирінням та ризиком онкологічних захворювань.Деякі види пластику також виділяють токсичні речовини при нагріванні (наприклад, під час розігріву їжі в пластикових контейнерах).

Місяць як експеримент: спробувати нове, подумати, що працює саме для тебе

Липень — ідеальний місяць, щоб провести особистий експеримент. Ведіть щоденник покупок. Визначте свої «пластикові пастки» (найчастіше купуєте воду в пляшках? Завжди берете поліетиленовий пакет?) і знайдіть альтернативу. Такі звички закріплюються поступово.

Ми всі в першу чергу — споживачі. І наш вибір створює попит. Що більше людей відмовляється від зайвого пластику — то більше шансів, що виробники переглянуть свої підходи. Наш особистий приклад — це інструмент для натхнення та впровадження суспільних змін.

Ідеї для персональних викликів: для новачків та профі

Ключове правило будь-якого екологічного виклику — не прагнути абсолютної досконалості.Кожен має право щось забути чи помилитися. Але найкраще те, що ти завжди можеш почати спочатку — з нового дня, з нової спроби.

Справжній сенс полягає у сталій, послідовній практиці: щодня намагаючись діяти свідомо, навіть після невдач, ми формуємо ті зміни, які справді мають значення.

І не забувай радіти процесу, не тиснути на себе й не вимагати неможливого.

Цей світ рятує не ідеальність, а наші спільні старання та поступові зміни. Відмічайте нас в своїх соцмережах, радо поширимо ваші результати!